А насправді хочеться тепла:
Щирого, родинного, простого.
Хочеться любові і добра,
Пригорнутись просто лиш до свого.
Хочеться обіймів до грудей,
Хочеться усмішки з всього серця.
О, побільше б лагідних людей!
"Свій, своя", - хто справді так назветься?
Хочеться поваги, мирних слів,
В добрі очі довго задивлятись.
Щоб крізь все життя мій друг хотів
Пліч-о-пліч до неба направлятись.
Хочеться приємних вечорів,
Незабутніх сонцесяйних ранків.
Хочеться, щоб Бог благословив,
Як схід сонця є і в час смерканків.
Хочеться закутатись у плед,
Й з другом довго-довго розмовляти,
Разом гратись, смажити омлет,
Таємниці серця відкривати.
Де любов правдиву віднайти,
Як її у світі роздивитись?
Вічная Любов, - руководи,
Дай з джерел Твоїх її напитись.
Хай Твоє, мій Господи, Ім'я,
У єднанні чистому святиться.
Ти даруєш друзів у життя.
Нехай кожен ними збагатиться!
|
